20 лютого місто Шепетівку облетіла радісна звістка, що додому повертаються захисники українського неба. На Батьківщину із зони проведення АТО із самої серцевини Донецької області повернулися на ротацію 26 бійців, 10 із них військовослужбовці Шепетівського зенітно-ракетного полку на чолі із славним командиром та 15 бійців із міста Лева.
Зустріч із героями переносилася починаючи із 18:00 год. аж до 22:00 коли захисники нарешті прибули до рідної частини (12 містечко). Приємним виявилося те, що командир наших бійців ППО Олександр Турінський, окрім святкового короваю, квітів та солодких подарунків отримав із словами щирої подяки та міцним рукостисканням – Грамоту та нагрудний знак Хмельницької обласної ради особисто від очільника Шепетівки – Михайла Полодюка.
Михайло Іванович сказав, що ця нагорода чекала командира та гідного представника депутатського корпусу Шепетівської міської ради ще з Дня місцевого самоврядування. Проте справжня нагорода завжди знайде свого власника, у руках якого вона стане цінністю, а не просто шматочком металу.
"Вірю, що як ця нагорода, так і фортуна знайде та усміхнеться нашим бійцям, мужнім синам своєї Батьківщини. Справжня перемога не приходить у руки сама, за неї потрібно боротися. Ви своїми діями показуєте як саме. Від усього серця, від імені усіх присутніх та міської ради вклоняюся Вам за мужність, героїзм та незламний дух."
Також поряд з адміністрацією міста стояли члени сімей, активісти та волонтери Молодіжної ради Шепетівки, представники ВПГО «Хмельниччина. Самооборона і контроль», приватні підприємці та представники української православної церкви, а саме релігійна громада святих мучеників Віри, Надії, Любові і Софії Шепетівської єпархії Української Православної Церкви. Отець Анатолій разом із священнослужителями релігійної організації благословляють шепетівських військових у дорогу та з квітами, поцілунками і молитвами зустрічають на рідній землі.
Усі присутні були в захваті від атмосфери очікування, сліз радості та щастя обійняти найрідніших у світі людей, обійняти чоловіка, батька та просто ту людину, завдяки якій я можу спокійно насолоджуватися життям у рідному місті.
