Спільними зусиллями наближаємо перемогу.
Безробітні шиють для учасників АТО дрібну амуніцію
Вторік у серпні Шепетівський міський навчально-виробничий комбінат отримав своє перше замовлення — розвантажувальні жилети для військових. Їх виготовити попросив волонтер із Києва Річард Горда у соціальній мережі «Фейсбук».
— Випадково натрапила на пост цього чоловіка, — розповіла Алла Чернушеч, директор комбінату. – Просив пожертвувати два розвантажувачі, яких не вистачало для військових в зоні АТО. Ми спробували і вийшло. Почали масово шити такі жилети. Вже виготовили майже півсотні виробів. Упродовж роботи виріб удосконалювали. Зараз на прохання військових шиємо жилети у вигляді майки, щоб стрічка на плечах не тиснула. Тканину використовуємо «бюджетну» — розпорюємо військові палатки. Фурнітура теж невигадлива – стрічка-липучка. Але хлопці телефонують з передової і дякують за зручну амуніцію.
Кравчиням допомагають усі, хто бажає. Щодня на кілька годин у майстерню комбінату приходять безробітні жінки з міського центру зайнятості. Вони з власної ініціативи кроять та шиють деталі розвантажувальних жилетів.
Одну з цих волонтерок ми застали за роботою.
— Я не швачка за освітою, але навчилася для доброї справи, — сказала Людмила Пісна. — Вчора почула в центрі зайнятості, що потрібна така допомога, й вирішила долучитися. В мене син військовий, тому шию так, як для своєї дитини.
Ідея утеплювати спальні мішки додатковим шаром синтепонової підкладки також належить волонтерам навчального комбінату. Літні «спальники», що перебували у вжитку, рукодільниці пристосували до зимових холодів.
— Солдати в зоні АТО доброго відпочинку теж потребують, — пояснила Алла Володимирівна. — В наших «спальниках» їм не лише комфортно, але й дуже тепло. До речі, військовим подобається і домашня випічка, яку готують учні комбінату.
— Печиво для солдатів випікає група учнів, що навчаються на кулінарів, — сказала директор. — Ви ж розумієте, зазвичай хлопчиська на кухні не можуть, аби солодощами не поласувати. А тут — усе навпаки, ще жоден на смаколики не «зазіхнув».
Матеріалами, тобто тканиною та необхідними коштами на фурнітуру, МНВК забезпечують благодійники: Євген Пипич, Руслан Криворчук, Віктор Фе- щин, Микола Заїка, Володимир Шевчук, Олександр Пустовойт, Оксана Царук....
Посилюють броню для фронтової «самохідки»
Ще один волонтерський проект — бронювання військових транспортних засобів — стартував на базі підприємства з виробництва сільськогосподарської техніки (колишній завод культиваторів).
— Самохідку МТ-ЛБ не використовують у бойових діях, — зазначив директор заводу Роман Ничипорук. — Вона призначається для постачання боєприпасів, продуктів і перевезення невеликої групи осіб.
Самохідну одиницю передала волонтерам військова частина зі Старокостянтинова наприкінці грудня.
— Розмістили оголошення, аби залучити людей до співпраці. Відгукнулися спеціалісти: токарі, фрезерувальники, зварювальники. Всі вони запропонували свої послуги безкоштовно. Один чоловік приніс ланцюги, яких не вистачало для роботи. Представництво ТОВ «HEMPEL», яке займається постачанням фарби в Україну, надало безкоштовно свою продукцію для завершення робіт.
Оскільки на заводі діє цілий конструкторський відділ, то взялися оновлювати техніку для фронту професійно. Конструктори радилися з іншими волонтерами, що займалися подібними проектами.
— Ми не володіємо військовими навиками, але розуміємо, що метал потрібно використовувати незвичайний, — продовжив Роман Миколайович. — Вирішили застосувати спеціальну сталь, яка міцна і водночас не важка.
Перед тим, як узятися за посилення броні самохідки, механіки перебрали та змастили її деталі. Також наварили зовнішній захисний екран. Зараз транспортер вже набув сучасного вигляду.
Бригада з п’яти чоловіків на чолі з найстаршим працівником заводу працювала впродовж двох тижнів. Завершила зварювальні роботи 25 січня. Волонтерам залишилося переправити «самохідку» військовим у Східну Україну.
— За двадцять сім років роботи на цьому заводі не пригадую, щоб військову техніку тут відновлювали та вдосконалювали, — пригадав найстарший у волонтерській бригаді Йосип Напорчук. — Але час такий настав, що якщо потрібно буде, то всьому навчимося.
Вже у лютому відремонтовану «самохідку» хмельницькі волонтери доставлять на передову.
- 8 переглядів
