Вони виборювали незалежність у незалежній Україні. Анатолій Корнєєв, мешканець Кам'янець-Подільського району, помер від кулі снайпера.
Так Україна прощалася із героєм Небесної сотні – Анатолієм Корнєєвим.
З того часу минув рік, а він досі перед очима, ніби живий. У касці та з щитом - таким запам'ятала його пані Тамара. Коли в екрані телевізора переглядає хроніки Євромайдану, шукає його серед тисячі інших.
Вони працювали разом три роки. Анатолій Корнєєв був головою села Руда. З початком протестів у Києві, змінив теплий кабінет на зимовий Майдан. Коли приїздив додому, збирав харчі та теплі речі для побратимів, тоді знову повертався. Напередодні фатального дня, згадує пані Тамара, він ніби відчував, що тут в останнє.
20 січня Анатолія Корнєєва не стало. Куля снайпера прилетіла у голову, коли той відтягував пораненого на вулиці Інституцькій. Буквально перед трагедією він встиг зателефонувати сім'ї і заспокоїти, що з ним все гаразд.
На Хмельниччині у чоловіка залишилася дружина, донька та син. Віталій розповідає: батько завжди був справжнім патріотом. Він прагнув, аби Україна вирвалася із ярма Росії та ступила на шлях відродження.
Нині Віталій продовжив справу свого батька. Громада Рудої обрала його на посаду сільського голови. Натомість в честь загиблого героя висадила Алею Небесної сотні, як пам'ять про справжнього патріота.
