Якщо ви працюєте у приміщенні заводу, то перечекаєте лихо у сховищі. Всім іншим доведеться ховатися у підвалах своїх будинків та у сараях.
Захисні споруди на території міста будували після Другої світової війни у 60-70-х роках на підприємствах для найбільшої зміни, яка повинна була працювати при особливих періодах – у військовий час та при надзвичайних ситуаціях. Цивільне населення мало укриватися у підвалах.
Від радіації не сховаєшся
Про те, як захищатися хмельничанам у разі надзвичайної ситуації, «ВСІМ» розповіли у міському управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і охорони праці.
- На території міста є 67 захисних споруд, де може укритися 24 845 осіб при завантаженні, яке написано у документах. Максимально там може сховатися 42 673 особи. У місті є 12 212 найпростіших захисних споруд. Це підвали багатоповерхівок, приватних приміщень та льохи. Там може максимально вміститися 547995 осіб.
Населення міста складає 265 тисяч осіб. Тому укритися зможуть всі, - каже головний спеціаліст відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення управління Сергій Майдан.
Найбільше у місті діюче сховище, яке найкраще збереглося до наших днів, знаходиться на заводі «Новатор». Його площа 4,2 тисячі квадратних метрів, де є кімнати, вентиляційна система, електроенергія, вода, каналізація.
До сховища підприємства не повинні бігти всі мешканці навколишніх будинків. Воно призначене тільки для працівників. Сховища розраховані на те, щоб людина пробула там добу-дві, пересиділа і вийшла.
- Стіни укриттів можуть захистити від стихійних лих, радіоактивного пилу, хімічної небезпеки. Але від радіаційного випромінювання вони не захищають. Не допоможуть і при точкових ударах сучасної новітньої зброї, - каже начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення управління Андрій Трендюк.
Утримувати немає грошей
У часи Радянського Союзу захисні споруди не оновлювали. У деяких почали підніматися грунтові води, які постійно відкачують, деякі стали просто непридатними.
- Після розпаду Радянського Союзу багато підприємств стали приватними, деякі змінили напрямок роботи, тому за захисними спорудами ніхто не дивився і не утримував. Більшість державних стратегічних об’єктів, таких як залізниця, пошта, банки, заводи, зберегли ці споруди у естетичному вигляді та намагалися утримувати їх у належному стані, - каже Андрій Трендюк.
Раз на декілька років сховища перевіряє управління питань з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і охорони праці та рятувальники.
- Колись, раз на декілька років, проводили огляди-конкурси на кращу споруду для того, щоб зацікавити людей і утримувати, де це можливо, у належному стані. Щоб вони були у естетичному вигляді, чисті, пофарбовані і не захаращені, - каже Андрій Трендюк.
Підприємства не мають права продавати сховища, які знаходяться у них на балансі. Їх можна тільки передати з балансу одного підприємства на баланс іншого або здати в оренду. Але все, що знаходиться в захисній споруді, повинно залишатися таким, як воно є. Якщо поступає сигнал звільнити захисну споруду, то це треба зробити у термін від трьох годин до доби, в залежності від ситуації.
- Комунальні підприємства утримують захисні споруди. Засобів впливу на приватні підприємства, на балансі у яких вони є, у нас немає. Проблему можна вирішити, поставивши їх всі на баланс якогось одного органу і виділяти кошти на їх утримання, - каже Андрій Трендюк.
Наразі для того, щоб привести всі сховища до сучасного робочого стану, необхідні мільйони гривень.
- Наприклад, для того, щоб зараз змінити фільтраційні установки в одній споруді, потрібно заплатити, за даними на кінець 2013 року, близько мільйона гривень, - каже Сергій Майдан. - Інша проблема полягає у тому, що захисні споруди підтоплюються грунтовими водами і зробити вже майже нічого неможливо. Тому у 2012 році 16 сховищ ми подали на списання.
У сховища – за сигналом
В особливий період – військовий час – населення дізнається про небезпеку за сигналом сирен, яких у місті є 20. Сигнали лунатимуть і з автомобілів «Укртелекому», які їздитимуть по місту, та 11-ти ретрансляторів, що розміщені на зупинках, а також на ринках.
- Після того як людина почула сигнал, вона повинна увімкнути телевізор на місцевому каналі або дротове радіо та слухати, яка ситуація сталася і що потрібно робити, - каже Андрій Трендюк.
Житлово-експлуатаційні контори міста надають консультації та інформують хмельничан з приводу цивільного захисту, розвішуючи відповідні стенди.
- Співробітники проводять роботу з населенням, щоб прочищали сараї, аби ті не були захламлені і можна було там сховатися у разі небезпеки. Ми перевіряємо, чи населення позбувається сміття, яке накопичує, виселяємо безпритульних з підвалів, - каже начальник.
У лікарні сховатися можна, але тільки лікарям і важкохворим
Журналісти газети «ВСІМ» відвідали сховище на території міської дитячої лікарні. У разі надзвичайної ситуації там може укритися 100 осіб – найбільша працююча зміна. Це медперсонал лікарні та важкохворі, яких не можна транспортувати. Всі інші пацієнти, які можуть пересуватися, під час евакуації повинні залишити територію лікарні і сховатися в укриття у своїх будинках.
- Коли звучить сигнал тривоги, за 12 годин у сховище переносять ліжка, білизну, медикаменти, їжу та все необхідне. Тут є електроенергія, санвузол та душові кабіни, 12 цистерн, які у разі надзвичайної ситуації наповнюють водою, та ящики з протигазами, - каже спеціаліст з пожежної безпеки та надзвичайних ситуацій управління охорони здоров’я Валерій Щадко.
Загалом у сховищі нараховується шість кімнат. У приміщенні постійно тепло, сухо і чисто. Проте покриття підлоги давно вже зіпсувалося, стіни потрібно пофарбувати і обладнання замінити на сучасне. Генератор електроенергії, який стоїть на випадок, якщо пропаде електропостачання ззовні, не працює. Його потрібно замінити. Система вентиляції повітря у приміщенні працює, але термін придатності фільтрів, які використовують у разі забруднення повітря ззовні, давно вийшов. На заміну потрібні кошти, але їх немає.
У мирний час сховище використовують як склад. У ньому зберігається білизна, халати, штори та ковдри. Тут працює комірник Зоя Капустяк.
- Я підтримую тут чистоту, складаю білизну, дивлюся за порядком протягом 27-ми років. Вже звикла працювати під землею, - каже працівниця.
Вийти зі сховища можна через два виходи, які надійно зачинені металевими дверима.
Сховища є на підприємствах і у лікарнях
У місті є 67 сховищ, 16 з яких у 2012 році визнали непридатними та подали на списання. Всі інші утримують за рахунок приватників та за бюджетні кошти.
Діючі сховища:
Центр
Облдержадміністрація
ЖЕК № 2 на Грушевського, 85
ЖЕК № 2 на Грушевського, 92
«Укрпошта» на Проскурівській, 90
Управління Нацбанку у Хмельницькій області на Володимирській, 91
Облавтодор на Свободи, 77
Управління Служби безпеки України на Героїв Майдану, 19
Міська лікарня на Проскурівській, 1
Залізничний вокзал на Проскурівській, 92
Обласний військкомат на Героїв Майдану, 64
ЖЕК «Будівельник» на Володимирській, 109
Міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності на Кам’янецькій, 257/1
«Кондфіл» на Шевченка, 69
Хмельницька меблева фабрика на Старокостянтинівському шосе, 26
«Укртелеком» на Володимирській, 68
Центральний ринок на Соборній, 1
Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління на Шевченка, 85
«Хмельницьководоканал» на Водопровідній, 75
Гречани
Комбінат будматеріалів на Курчатова, 16
Хмельницький механічний завод на Північній, 2
ДП «Комунрембуд» на Курчатова, 122
Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління на станції Гречани
«Термопластавтомат» на Курчатова, 8
«Домобудівний комбінат» на Курчатова, 118
«Спецбудмеханізація» на Геологів, 7
Хмельницька маслосирбаза на Кооперативній, 3
Завод «Нева» на Курчатова, 6
Комунальне підприємство «БРЕД» на Міцкевича, 48
Озерна
«Стіомі-Холдінг» на Панаса Мирного, 4
Новий план № 2
«М’ясний двір Поділля» на Заводській, 163
Хлібокомбінат на Заводській, 53
«Хекро Пет Лтд» на Пілотській, 20
Хмельницьке АТП 16862 на Заводській, 155
Ракове
«Холод» на Тупиковій, 1
Обласна лікарня на Пілотській, 1
«Адвіс» на Чорновола, 88
«Літма» на Чорновола, 174/1
Виставка
Філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення на проспекті Миру, 43
Видавництво «Поділля» на проспекті Миру, 59
Хмельницька макаронна фабрика на Галана, 7
«Хмельницькгаз» на проспекті Миру, 41
«КАЮ» на Галана, 5
Південно-Західний мікрорайон
Електрична підстанція на Львівському шосе, 61/2
Міська дитяча лікарня на Разіна, 1
Обласне управління юстиції на Тернопільській, 13/2
«Новатор» на Тернопільській, 17
«Електротранс» на Тернопільській, 15/2
Ружична
Хмельницький завод будматеріалів на Кам’янецькій, 161
Дубове
Цех лінійно-кабельних споруд на Купріна, 66/1
