Тарас Григорович Шевченко – українець рівних якому наша земля не мала. Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме пророче слово. Березневі шевченківські дні для кожного українця переплітаються у вінок щемної синівської любові до нашого духовного батька, людини – велета, апостола правди і свободи, котрий все життя поклав на вівтар служіння своєму народові, його захисту і возвеличенню.
З нагоди 201-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулося урочисте покладання. Корзини з квітами до пам’ятника Великому Кобзарю поклали голова обласної державної адміністрації Михайло Загородний, голова обласної ради Іван Гончар, виконуючий обов’язки Хмельницького міського голови, секретар міської ради Костянтин Чернилевський, заступник міського голови Григорій Давиденко.
Глибоку шану та повагу Тарасові Шевченку засвідчили, поклавши квіти до його пам’ятника, й депутати обласної та міської рад, керівники політичних партій та громадських організацій, представники духовенства, керівники підприємств, установ та організацій міста й області, громадськість міста.
Шануючи Кобзаря, вклонилися йому до землі за його безсмертне слово, за леліяння рідної мови, за віру, за надію, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі і добробуту, зоря свободи і розквіту.
В ході урочистого заходу у виконанні муніципального естрадно-духового оркестру під орудою Тараса Безнюка прозвучали Державний Гімн України, музичний твір на вірші Т.Г.Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…”.
Урочистості продовжилися у міському будинку культури, де хмельничанам була представлена мистецька програма “Згадайте, братія моя...”, приурочена до 201-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка і 175-річчя першого видання «Кобзаря», за участю академічного муніципального камерного хору (художній керівник і головний диригент, заслужений діяч мистецтв України, лауреат обласної премії ім. Т.Г.Шевченка Ігор Цмур), режисер – заслужений діяч мистецтв України Іван Рожко.
Нехай в кожному нашому домі лунає і вивчається слово Кобзаря, нехай святе поетове слово об’єднає всіх українців, не залежно від їх поглядів та переконань. Пам’ятаймо його заповіт: бути єдиною, дружньою родиною.
- 2 просмотра
