У чемпіонаті взяли участь 15 учасників. Вони боролися не лише за почесні грамоти, медалі та кубки, але й виборювали другий та третій розряди з кінного спорту.
Чемпіонат складався з двох частин – конкур та виїздка. У конкурі брали участь спортсмени старшого віку. Вони дивували глядачів стрибками через перешкоди за певний час.
Хто робив це найшвидше і без порушень, проходив у фінал.
Були й такі, які за два непідкорення перешкоди знімалися з дистанції. У цьому конкурсі переможцями стали:
стрибки в висоту 90 см:
1 місце - Анжеліка Назаришина на коні Символ;
2 місце –Христина Бевза на коні Розетка;
3 місце - Олександра Бичкарьова на коні Маленький Принц.
стрибки в висоту 110 см:
1 місце - Христина Бевза на коні Розетка;
2 місце - Олександра Бичкарьова на коні Маленький Принц;
3 місце – Євген Міщук на коні Символ.
Після конкуру всі перемістилися в манеж, де відбулась друга частина чемпіонату – виїздка. У ній брали участь спортсмени різних вікових категорій: діти, юнаки і юніори.
Наймолодшою переможницею чемпіонату стала Марія Сопрунова (11 років), яка посіла 1 місце в виїздці в групі «діти».
Анжеліка Назаришина, 19 років, студентка:
- Я займаюся кінним спортом з 16 років. Коні мені подобалися з дитинства і от декілька років назад прийшла сюди в клуб, мені тут дуже сподобалось. Навчаюсь заочно у Львові, тому навчання не заважає займатись улюбленою справою. До цих змагань готувалась недовго, оскільки був дощ і не було можливості проводити стрибки, але в майбутньому планую поїхати на змагання вищого рівня.
Олександра Бичкарьова, 18 років, студентка, працює:
- Я і навчаюсь, і працюю, і займаюсь кінним спортом. У мене є велике бажання, тому часу вистачає на все. Катаюсь на конях з 9 років. Це дуже заможний вид спорту, мені подобається краса коня. От вже 4 роки як у мене є власний кінь. Його звати Маленький Принц. Займаюсь я з ним кожного дня, стрибки провожу 3 рази в тиждень. Найбільша висота стрибка 145 см. Планую поїхати в Київ на змагання.
Христина Бевза, 20 років, студентка:
- Я катаюсь з 10 років. З дитинства люблю коней. Я тут кожного дня, оскільки маю власну кобилу Розетку. Мені її подарували на 17-річчя. Її назва дуже символічна, бо квіточка зі стрічками, яку вішають переможцю так і називається розетка переможця, але взагалі називають коня в честь батьків, беручи перші букви їхніх імен. На тренування коня вистачає 40 хвилин в день, але до цих змагань ми майже не готувались.
Марія Сопрунова, 11 років, школярка:
- Вперше сюди я прийшла з братом. Мене прокатали на коні і мені дуже сподобалось. Мені тоді було 7 років. Відтоді почала приходити сюди. Я падала з коня, і бувало, що він не слухався мене. Але я люблю коней. Мені подарували власного коня Генрі. Він англійської чистокровної породи, йому вже 10 років. Буду старатися, щоб добитися більшого.
Під час змагань організатор, власниця клубу кінного спорту «Тамерлан» Ольга Гарапенчук казала своїм спортсменам:
- Змагання – це перевірка на витривалість. Скільки може протриматись без води вершник і кінь! Звикайте до спортивної слави!
- Вже 13 років ми намагаємось популяризувати кінний вид спорту в нашій області. Це перший чемпіонат, який був проведений саме тут. В наш клуб приходять діти різного віку. Наймолодший учасник сьогоднішніх змагань віком 9 років. Вони вже спроможні займатися таким видом спорту. – розповідає Ольга Вікторівна. – Ми підтримуємо національного виробника, тому всі коні в нас вирощені в Україні. Маємо в наявності 25 коней. Найстарший кінь має 14 років, а наймолодший – тримісячна конячка. Сама я почала їздити на конях з 25 років, і, відповідно, після відкриття клубу почала навчати інших. Скільки коштує один кінь, у клубі не кажуть. Як пояснила власниця, це інформація не для тижневика. Їхня ціна може бути різною, в залежності від породи, стажу тощо. Судячи з оголошень на спеціалізованих сайтах, купити коня для спорту – задоволення не з дешевих. Ціни коливаються від десятків тисяч гривень до сотень тисяч доларів.
- 7 просмотров
