Усі чудово розуміють, що ніхто не застрахований від горя, бід, нещасть. У будь-який момент на нас може впасти цегла з даху чи переїхати машина, наслідки цього – невідомі. У кожного може народитися немовля з вадою зору, слуху чи з проблемами руху. Це надзвичайно важко інколи сприйняти за реальність та взагалі повірити в це. Проте є ті, кому доводиться боротися з певними фізичними чи розумовими обмеженнями щодня. «Хмельницький» розповість як вшанували таких людей.
Дуже часто в колективах діти несерйозно сприймають своїх однолітків в інвалідних візках. На жаль, дітвора може бути настільки жорстокою, що своя особливість з народження таким хлопчикам і дівчаткам може здатися пилом на фоні вічних цькувань та насмішок. А насправді ж – такі особистості нічим не відрізняються від інших, просто в деяких випадках потребують більше уваги та допомоги.
А їхніх батьків взагалі можна назвати героями. Вони, як і їхні доньки та синочки, щодня борються з певним дискомфортом та складнощами. Але попри ці негаразди, їм ще треба кожного дня збиратися з силами й вносити сонячність та позитив у життя тих, про кого вони піклуються. Адже від того, на який шлях мами й тата спрямують свою дитину, залежить її майбутня самооцінка та сприйняття навколишнього світу.
У бібліотеці імені Тараса Шевченка організували спеціальну фотосесію для дітей з інвалідністю та їхніх мам. Над створенням такого творчого процесу працювали самі жінки спільно з міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді й товариством молодих інвалідів. Для широкої публіки ці світлини будуть доступні у травні на День матері.
Основне гасло такої фотосесії – побачити, що дітки з обмеженими можливостями такі ж, як усі інші, та бути до них чуйнішими. Також за мету поставили возвеличити мам таких хлопців та дівчат, адже в них є чому повчитися.
- 1 перегляд