Незабаром ми усією країною пригадаємо про річницю Революції Гідності, із телеекранів нам покажуть сумні фотографії та зворушливий відеоряд скривавлених українців.
Так, ми стояли там, ми вірили і прагнули змін. Ми знову пригадаємо, як усе починалось, нас надихають і переконують у тім, що ми зробили подвиг…чи можливо виконали чужий сценарій? І суть не у політичній партії або зміні лідера суть у тому, що пересічному українцю жити стало ЗНАЧНО складніше. Додати сюди втрачені під час революції життя та наших захисників, які досі щоденно гинуть і матимемо цілковиту «картину».
І що натомість??!!
Нас знову «спокушають» революцією під різними гаслами і проти різних нісенітниць, а чи буде революція «за народ України» а не політ силу? Правда лише в тім, що нашим народним обранцям нач-ха-ти на нас, наші потреби та почуття. Середньостатистичний політикан віртуозно маніпулює почуттями аудиторії електорату, застосувавши трішки продажних журналістиків, трішки «об’єктивно-незалежних» представників громадських організацій (яких сам і фінансує), трішки «горластих» ніби із народу, щоб волали по соц. мережам і – вуаля, ви й не помітите, як будете абсолютно переконані в тім, що те усе ваша самостійна думка та вільна точка зору. Що ж говорити, коли йдеться про загальнодержавне мислення, коли у підпорядкуванні центральні телеканали та географічна впливовість…
Політикани, в переважній своїй більшості – лицеміри, і мистецтво це в них відточене до бездоганності. Вони загартовані численними каденціями та досвідом співпраці із різноманітними політ силами. Єдиного чого вони не вміють – бути щирими. Усе – гра і жодних почуттів. Одвічна пристрасть політикана - влада і гроші, головні пріоритети та цінності. І припиніть вже, любі мої, серед політиканів шукати порядних, за незлічені каденції вони атрофуються та деформуються, усе шаблонно та стереотипно.
От хоча б візьмемо Хмельницьку міську раду НОВОГО (!!) скликання, ото вже комедія, хтось із вас цікавився який відсоток депутатів цілковито нових? Ми ж люстрації вимагали, то чому недолюстровані знову «повипливали»?! Я не кажу про політ сили, а виключно про нових людей у політиці, тобто тих, хто жод-но-го разу не перебував депутатом міської, обласної, районної , верховної ради. Дія друга, на сцені ті ж самі! Хмельницькі громадські організації («незалежні», як завжди) та такі ж незаангажовані ЗМІ випадкооово оминули це питання також. Фатальний збіг обставин! У тій самій залі, сидять ті ж самі люди, обговорюють ті ж самі питання, а керуватиме ними Мер на електричному стільці.
Колишнє крісло керманича міста змінене саме на стілець і саме на електричний, адже незабаром матимемо ще Префекта («темна» конячка, про яку місцянам поки знати не варто) і ще кілька сюрпризів в управлінському апараті рад, врахуйте також що деякі політикани готуватимуться до парламентських виборів (обіцяних вже у 2016 році), отже, справжній «екшн» нам гарантовано! Тут іще нюанси із бюджетом міста на наступний рік, водо та газопостачанням, борги..тому й стілець електричний...хто б не був на цьому місці - місія нездійсненна...
Наголошую на тому, що не агітую за жодну партію, лише закликаю сумніватись, мислити, аналізувати.
Вже сьогодні я знову пригадаю ті почуття з якими ми колись були на майдані: гордості та єдності, згуртованості та затишку, міцності…так було.. нашу довіру зрадили…ідеалісти-патріоти із чорними стрічками на фото, а при владі ті ж самі ситі та пихаті... біль розчарування не зневірив мене, досі вірю у добробут своєї України, гарне прийдешнє для всіх нас. Незважаючи на обставини, я закликаю вас мої друзі, не згасити свого «вогника віри», попри все не спокушатись революціями, не піддаватись на маніпуляції політиканів, а оберігати власне «світло». Лише тоді, об’єднавшись ми утворимо справжнє осяяння. Бережіть душевно-світле, адже за відсутності світла тріумфує – тьма.
Автор матеріалу: Євгенія Федорова
Зображення: Сергій Левченко
