Фактично голими руками зупинити танкову атаку… можливо. З власного досвіду про це знають бійці за обставинами і юнаки за віком. Вони повернувся із зони АТО перепочити вдома – у Хмельницькому. Кажуть, методи ведення антитерористичної операції досить часто не дуже відрізняються від тих, які застосовували ще у Другу світову.
Іще рік тому улюбленим снарядом Дмитра був турнік, на якому він разом із іншими воркаутерами крутив «сонечка» та виконував неймовірні трюки. Але остані події змусили його взяти в руки справжню зброю . Він нещодавно повернувся з буремного сходу. Йому всього 21, та вже не з чуток знає про бойові дії і особливості ведення війни «по-українськи».
Північно-східні сусіди щедро забезпечували терористів ЛНР і ДНР важким озброєнням і танками. Зупиняти які часто нічим – лише автоматами та гранатометами. Не секрет, що на боці терористів із самого початку воювали професійні солдати, а не тільки місцеві мешканці. Вишкіл яких нагадував війська спеціального призначення сусідньої держави.
Що цікаво, навіть після краху влади терористів не усе місцеве населення на визволених територіях сприймає українських вояків. Бійці 8 окремого полку спеціального призначення воюють на Сході вже майже півроку. Ще у травні вони першими захопили в полон терористів з переносним зенітно-ракетним комплексом. Потім з ризиком для життя рятували пілотів збитих літаків. В серпні стало ще важче, адже українцям протистоять величезні угрупування російських військ – вони пруть на Донбас мов сарана. На Сході хмельницькі розвідники зіштовхнулися з російськими колегами – десантниками і спецназівцями ГРУ. Колись радянських десантників боялися у всьому світі. Елітою їх зробив Васілій Маргєлов, багаторічний командувач ВДВ. Народився у Дніпропетровську, а похований у Москві. Мабуть, нині він перевертається у могилі.
